плитко

ПЛИ́ТКО, діал.

Присл. до плитки́й.

– Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. – Плитко? – спитав недовірливо Мирон. – А от яка глибінь! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плитко — пли́тко прислівник мілко незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. плитко — Плитко. Присл. до плиткий. Стерню треба якнайскорше по зібраню збіжа плитко приорати, заволочити і переїхати тяжким перстеневим валком, щоби якнайменьше води випарувало (Товариш, 1908, 270-271). Українська літературна мова на Буковині
  3. плитко — діал. Присл. до плиткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плитко — ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. — Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. — Плитко? — спитав недовірливо Мирон. — А от яка глибінь! (Фр., І, 1955, 233). Словник української мови в 11 томах