плитко
Плитко. Присл. до плиткий. Стерню треба якнайскорше по зібраню збіжа плитко приорати, заволочити і переїхати тяжким перстеневим валком, щоби якнайменьше води випарувало (Товариш, 1908, 270-271).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плитко — пли́тко прислівник мілко незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- плитко — діал. Присл. до плиткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плитко — ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. – Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. – Плитко? – спитав недовірливо Мирон. – А от яка глибінь! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- плитко — ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. — Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. — Плитко? — спитав недовірливо Мирон. — А от яка глибінь! (Фр., І, 1955, 233). Словник української мови в 11 томах