Орфографічний словник української мови

плужок

плужо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. плужок — -жка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до плуг 1). 2》 Невеликий кінний або ручний культиватор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плужок — ПЛУЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до плуг 1. Та бодай воли дужі були, А плужок уломився, Ой, щоб мій милий, ой, чорнобривий, Та й додому прибився (з народної пісні); За плугом Антін іде ..  Словник української мови у 20 томах
  3. плужок — ПЛУЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до плуг 1. Та бодай воли дужі були, А плужок уломився, Ой, щоб мій милий, ой, чорнобривий, Та й додому прибився (Укр.. лір. пісні, 1958, 156); За плугом Антін іде..  Словник української мови в 11 томах
  4. плужок — Плужо́к, -жка ж. ум. отъ плуг.  Словник української мови Грінченка