Орфографічний словник української мови

пліва

пліва́

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пліва — -и, ж. 1》 бот. Тонка ніжна шкірка, оболонка в рослинному організмі. 2》 анат. Ознака незайманості дівчини. Дівоча пліва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі. (1) Неви́нна пліва́.  Словник української мови у 20 томах
  3. пліва — ОБОЛО́НКА (те, що покриває щонебудь зовні, з поверхні), ОБСЛО́НА діал., ОБСЛО́НКА діал.; ПЛІВА́, ПЛІ́ВКА, ШКІ́РКА (тонка, ніжна — у тваринному або рослинному організмі).  Словник синонімів української мови
  4. пліва — ПЛІВА́, и́, ж. Тонка ніжна шкірка, оболонка в тваринному або рослинному організмі.  Словник української мови в 11 томах
  5. пліва — Пліва, -ви ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. ум. плівка.  Словник української мови Грінченка