плівка —
[пл’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. пл'іўкие/ пл'іўки, пл'івок дв'і пл'іўкие
Орфоепічний словник української мови
плівка —
-и, ж. 1》 Те саме, що пліва. 2》 Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. || Те, що застилає, заволікає собою. Біологічна плівка — плівка з бактерій та ін. мікроорганізмів на поверхні завантаження біологічного фільтра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плівка —
ПЛІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що пліва́. Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (з наук.-попул. літ.). 2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. Щерба в мисці застигла, заволоклася зверху сірою плівкою...
Словник української мови у 20 томах
плівка —
КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О.
Словник синонімів української мови
плівка —
ПЛІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що пліва́. Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (Укр. страви,1957, 147). 2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
плівка —
Плівка, -ки ж. 1) ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Словник української мови Грінченка