Орфографічний словник української мови

пнище

пни́ще

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пнище — -а, с., розм. Збільш. до пень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пнище — ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень. – Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
  3. пнище — ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень. — Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 142).  Словник української мови в 11 томах