пнище

ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень.

— Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 142).

Значення в інших словниках

1. пнище — пни́ще іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пнище — -а, с., розм. Збільш. до пень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пнище — ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень. – Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах