побагровілий — Орфографічний словник української мови

побагровілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до побагровіти. || у знач. прикм. Побагровілий ніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
побагровілий — ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побагрові́ти. Майор, що тим часом, невидимий у сутіні, надимався і пух, вертів побагровілим обличчям і моргав своїм рачачим оком, дістав напад ядухи, тож мусив підвестися й походити по кімнаті (із журн.); // у знач. Словник української мови у 20 томах
побагровілий — ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побагрові́ти. Побагровіле від морозу обличчя; // у знач. прикм. Побагровілий ніс. Словник української мови в 11 томах