Словник української мови в 11 томах

побагровілий

ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побагрові́ти.

Побагровіле від морозу обличчя;

// у знач. прикм.

Побагровілий ніс.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. побагровілий — побагрові́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. побагровілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до побагровіти. || у знач. прикм. Побагровілий ніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побагровілий — ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побагрові́ти. Майор, що тим часом, невидимий у сутіні, надимався і пух, вертів побагровілим обличчям і моргав своїм рачачим оком, дістав напад ядухи, тож мусив підвестися й походити по кімнаті (із журн.); // у знач.  Словник української мови у 20 томах