побагровіти
ПОБАГРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багрові́ти 1.
Він затамував подих і весь побагровів (Довж., І, 1958, 285);
Обличчя.. побагровіло від напруги (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 389).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБАГРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до багрові́ти 1.
Він затамував подих і весь побагровів (Довж., І, 1958, 285);
Обличчя.. побагровіло від напруги (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 389).
Словник української мови (СУМ-11)