Значення в інших словниках
-
побрати —
Побра́ти, побира́ти. 1. Отримати, одержати, дістати. При поіменнім голосованю відкинено просьбу “Нар[одного] Дому” більшостию 2 голосів, себто запроданців, котрі ділять ся грішми краєвими з поту і крови народу, а для дітий того народу...
Українська літературна мова на Буковині
-
побрати —
-беру, -береш, док., перех. 1》 Узяти, схопити руками або яким-небудь знаряддям усе чи багато чого-небудь. 2》 Вибрати, вирвати все чи багато чого-небудь (коноплі, льон і т. ін.). 3》 Здобути, дістати все чи багато чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побрати —
ПОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., кого, що. 1. Узяти, схопити руками або яким-небудь знаряддям усе або багато чого-небудь. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П.
Словник української мови у 20 томах
-
побрати —
бода́й (щоб) лихи́й узя́в (злиза́в, побра́в і т. ін.) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Щоб їх (запорожців) лихий злизав із їх юродством!— каже Шрам.— Їм усе смішки!...
Фразеологічний словник української мови
-
побрати —
ПОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., перех. 1. Узяти, схопити руками або яким-небудь знаряддям усе або багато чого-небудь. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб.
Словник української мови в 11 томах
-
побрати —
Побрати, -беру́, -ре́ш гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. ЗОЮР. I. 287. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Рудч. Ск. І. 186. Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки. Драг. 340.
Словник української мови Грінченка