побідно —
ПОБІ́ДНО, поет., заст. Присл. до побі́дний¹. А коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (М. Коцюбинський); Вперед, вперед! – побідно сурма гра (І.
Словник української мови у 20 томах
побідно —
ПОБІ́ДНО, поет., заст. Присл. до побі́дний¹. А коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (Коцюб., II, 1955, 326); Вперед, вперед! — побідно сурма гра (Нех., Під..
Словник української мови в 11 томах