поважатися

поважа́тися 1

дієслово недоконаного виду

вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь

розм.

поважа́тися 2

дієслово недоконаного виду

бути шанованим; користуватися повагою

Значення в інших словниках

1. поважатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 розм. Вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь. 2》 Пас. до поважати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поважатися — ПОВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. розм. Вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь. Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Пас. до поважа́ти...  Словник української мови у 20 томах
3. поважатися — ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. поважатися — ПОВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. розм. Вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь. Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 456). 2. Пас. до поважа́ти...  Словник української мови в 11 томах
5. поважатися — Поважатися, -жа́юся, -єшся гл. 1) Уважаться. 2) — за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу. Кв.  Словник української мови Грінченка