Орфографічний словник української мови

повеселілий

повеселі́лий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повеселілий — див. веселий  Словник синонімів Вусика
  2. повеселілий — -а, -е. Який повеселів, став веселим. || Який виражає такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повеселілий — ПОВЕСЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Який повеселів, став веселим. Килигей, теж збуджений, повеселілий, оглядає з командирами захоплену кулеметну тачанку (О. Гончар); Ізнов панська магдебуія, з присудом то на шибеницю, а то на палю.  Словник української мови у 20 томах
  4. повеселілий — ПОВЕСЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Який повеселів, став веселим. Килигей, теж збуджений, повеселілий, оглядає з командирами захоплену кулеметну тачанку (Гончар, II, 1959, 26); // Який виражає такий стан (про очі, обличчя і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах