Значення в інших словниках
-
повиколювати —
-юю, -юєш, док., перех. 1》 Колючи чим-небудь гострим, пробити чи видалити все чи багато чогось. 2》 Колючи чим-небудь гострим, нанести знаки, літери і т. ін. в багатьох місцях. 3》 Заколоти, вбити всіх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повиколювати —
ПОВИКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Колючи чим-небудь гострим, пробити чи видалити все або багато чогось. – Нате вам двоє мотовил та про мене очі повиколюйте собі, – сказав Кайдаш, кидаючи мотовила на лаву (І.
Словник української мови у 20 томах
-
повиколювати —
хоч о́ко (о́чі) ви́коли (ви́йми, ви́бий і т. ін.). Зовсім нічого не видно. У хаті зовсім стало темно, що хоч око виколи... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ліс кругом, болото і поночі, хоч око виколи (Григір Тютюнник)...
Фразеологічний словник української мови
-
повиколювати —
ПОВИКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Колючи чим-небудь гострим, пробити чи видалити все або багато чогось. — Нате вам двоє мотовил та про мене очі повиколюйте собі, — сказав Кайдаш, кидаючи мотовила на лаву (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
повиколювати —
Повиколювати, -люю, -єш гл. 1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Мнж. 39. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Чуб. V. 854. 2) Переколоть (всѣхъ).
Словник української мови Грінченка