повиряджати — Орфографічний словник української мови

повиряджати — -аю, -аєш і рідко повиряджувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх чи багатьох. 2》 Спорядивши, забезпечивши потрібним для дороги, відправити звідкись кудись усіх чи багатьох. Повиряджати на заробітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
повиряджати — ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох. Повиряджати дочок у шуби. Словник української мови у 20 томах
повиряджати — ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох. Повиряджати дочок у шуби. Словник української мови в 11 томах