Словник української мови в 11 томах

повиряджати

ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох.

Повиряджати дочок у шуби.

2. Спорядивши, забезпечивши потрібним для дороги, відправити звідкись кудись усіх або багатьох.

Повиряджати на заробітки.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повиряджати — повиряджа́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. повиряджати — -аю, -аєш і рідко повиряджувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх чи багатьох. 2》 Спорядивши, забезпечивши потрібним для дороги, відправити звідкись кудись усіх чи багатьох. Повиряджати на заробітки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиряджати — ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох. Повиряджати дочок у шуби.  Словник української мови у 20 томах