Значення в інших словниках
-
повний —
(який з великою кількістю чогось) цілий, повен, (великою мірою) переповнений, (дуже повний) повнісінький, (заповнений всім необхідним) укомплектований, (про почуття) сповнений// битком набитий.
Словник синонімів Полюги
-
повний —
(ківш) наповнений, (ущерть) заповнений, (радости) сповнений, (пахощів) насичений чим; (- зерно) не порожній, буйний; (цвіт) пишний; (комплекс) увесь; (- ім'я) не скорочений; (звіт) вичерпний, докладний; (збіг) цілковитий, абсолютний...
Словник синонімів Караванського
-
повний —
I (наповнений), виповнений, напханий, переповнений, повен, повненький, повнесенький, повнінький, повнісінький, повно-повнісінький, повнуватий, повнявий, сповнений Фразеологічні синоніми: в розповні; по вінця; напхом набитий; напхом найденний...
Словник синонімів Вусика
-
повний —
повен, -вна, -вне. 1》 У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого-, чого-небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повний —
По́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повний —
ПО́ВНИЙ, ПО́ВЕН, вна, вне. 1. У якому немає вільного місця, заповнений до краю. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Номис); – Не думай, що були чиновні, – Сивилла сей дала одвіт [відповідь]: – Або що грошей скрині повні, Або в яких товстий живіт (І.
Словник української мови у 20 томах
-
повний —
повний : ◊ повне як яйце́ про кругловиде обличчя (Франко) ◊ повни́м пого́ном = погі́н
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
повний —
ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися.
Фразеологічний словник української мови
-
повний —
ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ...
Словник синонімів української мови
-
повний —
ПО́ВНИЙ, ПО́ВЕН, вна, вне. 1. У якому немає вільного місця, заповнений до краю. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Номис, 1864, № 1474); — Не думай, що були чиновні, — Сивилла сей дала одвіт [відповідь]: — Або що грошей скрині повні...
Словник української мови в 11 томах