повний-повнісінький

по́вний-повні́сінький

прикметник

розм.

Значення в інших словниках

1. повний-повнісінький — -а, -е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. повний-повнісінький — ПО́ВНИЙ-ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Заповнений ущерть; дуже повний. Театр був повний-повнісінький, ніде голці впасти (В. Гжицький); Кімната була повна-повнісінька людей (Ю. Мушкетик). 2. У сполуч. з деякими ім.  Словник української мови у 20 томах
3. повний-повнісінький — ПО́ВНИЙ-ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Театр був повний-повнісінький, ніде голці впасти (Гжицький, Вел. надії, 1963, 303).  Словник української мови в 11 томах