повноправно —
Присл. до повноправний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повноправно —
ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний. З часу створення “Роману російського поміщика” тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
повноправно —
ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний. З часу створення «Роману російського поміщика» тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (Рад. літ-во, 2, 1957, 107).
Словник української мови в 11 томах