повноправно
ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний.
З часу створення «Роману російського поміщика» тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (Рад. літ-во, 2, 1957, 107).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний.
З часу створення «Роману російського поміщика» тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (Рад. літ-во, 2, 1957, 107).
Словник української мови (СУМ-11)