Орфографічний словник української мови

повосковілий

повоскові́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повосковілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до повосковіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повосковілий — ПОВОСКОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до повоскові́ти. Сухі, бездумні очі дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита з повосковілими колосками (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. повосковілий — ПОВОСКОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до повоскові́ти. Сухі, бездумні очі дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита з повосковілими колосками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 116).  Словник української мови в 11 томах