Значення в інших словниках
-
повідчиняний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідчиняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повідчиняний —
Повідчи́няний, -на, -не; звич. мн.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повідчиняний —
ПОВІДЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідчиня́ти. Ішли і бачили засідланих коней попід хатами і чули голосні плачі в навстіж повідчиняних дверях (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
повідчиняний —
ПОВІДЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідчиня́ти. Ішли і бачили засідланих коней попід хатами і чули голосні плачі в навстіж повідчиняних дверях (Гончар, II, 1959, 90).
Словник української мови в 11 томах