Значення в інших словниках
-
повінчатися —
див. одружуватися
Словник синонімів Вусика
-
повінчатися —
-аюся, -аєшся, док. Вступити в шлюб за церковним обрядом; обвінчатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повінчатися —
ПОВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Вступити в шлюб за церковним обрядом; обвінчатися. – Коли б хоч ми повінчались, то й я за ним пішла б (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
повінчатися —
із сиро́ю земле́ю повінча́тися. Померти. Саливон сповістив урочисту новину, що вже деякі дівчата в Німеччині насправляли повні скрині одежі, повиходили заміж…— Із сирою землею повінчалися!..— гнівними голосами вигукували дівчата (К. Гордієнко).
Фразеологічний словник української мови
-
повінчатися —
ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн.
Словник синонімів української мови
-
повінчатися —
ПОВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Вступити в шлюб за церковним обрядом; обвінчатися. — Коли б хоч ми повінчались, то й я за ним пішла б (Кв.-Осн., II, 1956, 285); Недовго тягли — повінчалися, і переїхала мачуха до хати Шевченків (Ів., Тарас.
Словник української мови в 11 томах
-
повінчатися —
Повінча́тися, -ча́юся, -єшся гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.
Словник української мови Грінченка