Орфографічний словник української мови

погребати

погре́бати

дієслово доконаного виду

погреба́ти

дієслово недоконаного виду

ховати, хоронити

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. погребати — I погр`ебатидив. погребувати. II погреб`ати-аю, -аєш, недок., погребти, -бу, -беш; мин. ч. погріб, -гребла, -гребло; док., заст. Ховати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. погребати — Закопувати, закопати, позакопувати, ховати, поховати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. погребати — ПОГРЕ́БАТИ див. погре́бувати. ПОГРЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. погрі́б, гребла́, ло́; док., заст. Ховати. [Едіта:] Лишіте мертвим мертвих погребати (Леся Українка); Ой, заплачуть, погребуть, І що буде поберуть (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. погребати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. погребати — ПОГРЕ́БАТИ див. погре́бувати. ПОГРЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. погрі́б, гребла́, ло́; док., заст. Ховати. [Едіта:] Лишіте мертвим мертвих погребати (Л. Укр., III, 1952, 9); Ой, заплачуть, погребуть, І що буде поберуть (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
  6. погребати — Погребати, -баю, -єш гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав. Стор. II. 32.  Словник української мови Грінченка