погребати
ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ЧХА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ГОРДИ́ТИ ким, чим, діал., НЕГУВА́ТИ діал., ПОНЕВАЖА́ТИ рідко. — Док.: знева́жити, згордува́ти, пого́рдити, погорди́тися, відцура́тися, погре́бувати, погре́бати, наплюва́ти, начха́ти, згорди́ти. Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом (А. Головко); Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх (І. Нечуй-Левицький); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний — Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко); — Коли вирушали на шляхту, не гордували і не гребували черню своєю... (Н. Рибак); Квасюк.. оженився з нею через гроші. Ті гроші він давно забрав собі до рук, ..а жінкою почав поштурхувати (Б. Грінченко); — Я не свідків виглядаю, плювати мені на них, а на місяць дивлюся, чи не зійшов (М. Стельмах); — Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Н. Рибак); — Все гордить ним (народом), що мало би перед ним коритися! (І. Франко); За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. блюзни́ти, 1. не́хтувати.
ХОВА́ТИ (закопувати в землю померлого), ХОРОНИ́ТИ, ПОГРЕБА́ТИ заст. — Док.: похова́ти, схова́ти, похорони́ти, схорони́ти, погребти́. — Королівно, ясна панно, тяжко буде вам дивитись, як мене ховати будуть простим звичаєм, непишно (Леся Українка); В обідню пору вдарили в дзвін по мертвому. (Саме сьогодні третій день Устинові, хоронити сьогодні) (А. Головко); Не вихваляти Цезаря прийшов я, А погребати (П. Куліш).
Словник синонімів української мови