подвійно —
Присл. до подвійний 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
подвійно —
Подві́йно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
подвійно —
ПОДВІ́ЙНО. Присл. до подві́йний 4. У нас мама гостювала тижнів півтора, і за той час у нас в хаті подвійно людей було (Леся Українка); Надходило Перше травня .. Воно мало бути для мене подвійно радісним: і святом весни, і днем закінчення школи (В. Минко).
Словник української мови у 20 томах
подвійно —
ПОДВІ́ЙНО. Присл. до подві́йний 4. У нас мама гостювала тижнів півтора, і за той час у нас в хаті подвійно людей було (Л. Укр., V, 1956, 110); Надходило Перше травня.. Воно мало бути для мене подвійно радісним: і святом весни, і днем закінчення школи (Минко, Моя Минківка, 1962, 113).
Словник української мови в 11 томах
подвійно —
Подвійно нар. Вдвойнѣ.
Словник української мови Грінченка