Словник української мови Грінченка

подвійно

Подвійно

нар. Вдвойнѣ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. подвійно — подві́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. подвійно — див. удвоє  Словник синонімів Вусика
  3. подвійно — Присл. до подвійний 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подвійно — Подві́йно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. подвійно — ПОДВІ́ЙНО. Присл. до подві́йний 4. У нас мама гостювала тижнів півтора, і за той час у нас в хаті подвійно людей було (Леся Українка); Надходило Перше травня .. Воно мало бути для мене подвійно радісним: і святом весни, і днем закінчення школи (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
  6. подвійно — ПОДВІ́ЙНО. Присл. до подві́йний 4. У нас мама гостювала тижнів півтора, і за той час у нас в хаті подвійно людей було (Л. Укр., V, 1956, 110); Надходило Перше травня.. Воно мало бути для мене подвійно радісним: і святом весни, і днем закінчення школи (Минко, Моя Минківка, 1962, 113).  Словник української мови в 11 томах