Значення в інших словниках
-
подзюбати —
див. подзьобати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подзюбати —
Подзьо́ба́ти, -дзьо́ба́ю, -дзьо́ба́єш і подзю́ба́ти, -ба́ю, -ба́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
подзюбати —
ПОДЗЮ́БА́ТИ див. подзьо́ба́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
подзюбати —
КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док.
Словник синонімів української мови
-
подзюбати —
ПОДЗЮ́БА́ТИ див. подзьо́ба́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
подзюбати —
Подзюбати, -баю, -єш гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка