подимний

поди́мний

прикметник

Значення в інших словниках

1. подимний — -а, -е, іст. Пов'язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подимний — ПОДИ́МНИЙ, а, е, іст. Пов'язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві. Протягом XVII ст.  Словник української мови у 20 томах
3. подимний — ПОДИ́МНЕ (у давній Русі та феодальній Україні — подать, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві), ДИМОВЕ́, ДИМ, ПОДИ́МЩИНА. (Петро:) Весною загадали (гайдуки) платить подимне (І.  Словник синонімів української мови
4. подимний — ПОДИ́МНИЙ, а, е, іст. Пов’язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві. Протягом XVII ст.  Словник української мови в 11 томах