Орфографічний словник української мови

подмухати

подму́хати

дієслово доконаного виду

подмуха́ти

дієслово недоконаного виду

подмухувати

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. подмухати — I подмух`атидив. подмухувати. II подм`ухати-аю, -аєш, док. Дмухати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подмухати — ПОДМУХА́ТИ див. подму́хувати. ПОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Дмухати якийсь час. – Рука посиніла! – злякалася Рая. – Подмухай на неї... (П. Автомонов); Кожен покупець .. мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. подмухати — ПОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Дмухати якийсь час. — Рука посиніла! — злякалася Рая. — Подмухай на неї… (Автом., Щастя.., 1959, 112); Кожен покупець.. мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 244). ПОДМУХА́ТИ див. подму́хувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. подмухати — Подмухати, -хаю, -єш гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95.  Словник української мови Грінченка