подмухати

ПОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Дмухати якийсь час.

— Рука посиніла! — злякалася Рая. — Подмухай на неї… (Автом., Щастя.., 1959, 112);

Кожен покупець.. мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 244).

ПОДМУХА́ТИ див. подму́хувати.

Значення в інших словниках

1. подмухати — подму́хати дієслово доконаного виду подмуха́ти дієслово недоконаного виду подмухувати рідко  Орфографічний словник української мови
2. подмухати — I подмух`атидив. подмухувати. II подм`ухати-аю, -аєш, док. Дмухати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подмухати — ПОДМУХА́ТИ див. подму́хувати. ПОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Дмухати якийсь час. – Рука посиніла! – злякалася Рая. – Подмухай на неї... (П. Автомонов); Кожен покупець .. мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. подмухати — Подмухати, -хаю, -єш гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95.  Словник української мови Грінченка