1. Словник української мови в 11 томах

подмухати

ПОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Дмухати якийсь час.

— Рука посиніла! — злякалася Рая. — Подмухай на неї… (Автом., Щастя.., 1959, 112);

Кожен покупець.. мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 244).

ПОДМУХА́ТИ див. подму́хувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подмухати — подму́хати дієслово доконаного виду подмуха́ти дієслово недоконаного виду подмухувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. подмухати — I подмух`атидив. подмухувати. II подм`ухати-аю, -аєш, док. Дмухати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подмухати — ПОДМУХА́ТИ див. подму́хувати. ПОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Дмухати якийсь час. – Рука посиніла! – злякалася Рая. – Подмухай на неї... (П. Автомонов); Кожен покупець .. мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. подмухати — Подмухати, -хаю, -єш гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95. Словник української мови Грінченка