подушити

подуши́ти 1

дієслово доконаного виду

умертвити багатьох; душити якийсь час

подуши́ти 2

дієслово доконаного виду

обприскати духами

Значення в інших словниках

1. подушити — -душу, -душиш, док., перех. 1》 Душачи, умертвити, задушити всіх чи багатьох. 2》 Фізично знищити всіх чи багатьох. 3》 Душити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подушити — ПОДУШИ́ТИ¹, душу́, ду́шиш, док. 1. кого. Умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання усім або багатьом. А послі Ремових він воїв По одному всіх подушив (І.  Словник української мови у 20 томах
3. подушити — ПОДУШИ́ТИ¹, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Душачи, умертвити, задушити всіх або багатьох. А послі Ремових він воїв По одному всіх подушив (Котл., І, 1952, 225); [Відьма:] Наплодила, наводила [дітей], Та нема де діти: Чи то потопити? Чи то подушити? (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
4. подушити — Подуши́ти, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.  Словник української мови Грінченка