Значення в інших словниках
-
пожитки —
мн. (поблажливо про власне незначне майно) манаття, розм. збіжжя// хатні речі.
Словник синонімів Полюги
-
пожитки —
див. МАЙНО, ПОЖИТОК.
Словник синонімів Караванського
-
пожитки —
-ів, мн., розм. Дрібне майно, хатні речі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожитки —
ПОЖИ́ТКИ, ів, мн., розм. Дрібне майно, хатні речі. Родички зносили свої дрібні пожитки, скриньки.., свої торбинки (І. Нечуй-Левицький); Дома в Костя Григоровича сьогодні вкладаються з пожитками, готуються до від'їзду (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
пожитки —
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
пожитки —
ПОЖИ́ТКИ, ів, мн., розм. Дрібне майно, домашні речі. Родички зносили свої дрібні пожитки, скриньки.., свої торбинки (Н.-Лев., І, 1956, 313); Дома в Костя Григоровича сьогодні вкладаються з пожитками, готуються до від’їзду (Гончар, IV, 1960, 32).
Словник української мови в 11 томах