Значення в інших словниках
-
пожовтілий —
див. жовтий
Словник синонімів Вусика
-
пожовтілий —
[пожоуўт’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
пожовтілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожовтілий —
ПОЖОВТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пожовті́ти. – Такий час, Кузьмо, настав, – одповідає [отець Миколай] його ж словами і підносить вгору три пальці з пожовтілими від тютюну пазурами (М. Стельмах); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
пожовтілий —
ПОЖОВТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пожовті́ти. — Такий час, Кузьмо, настав, — одповідає [отець Миколай] його ж словами і підносить вгору три пальці з пожовтілими від тютюну пазурами (Стельмах, II, 1962, 300); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах