Орфографічний словник української мови

позав'язувати

позав'я́зувати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позав'язувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав'язати (все чи багато чого-небудь). || Упакувавши, ув'язавши в що-небудь усе чи багато чогось, скріпити, стягти кінці вузлом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позав'язувати — ПОЗАВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав'язати (все або багато чого-небудь). Назад руки позав'язували [новобранцям] (П. Чубинський); Ловили [пастушки] сорочками, позав'язувавши рукава, пічкуриків, били ..  Словник української мови у 20 томах
  3. позав'язувати — Позав'язувати, -зую, -єш гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.  Словник української мови Грінченка