позав'язувати

позав'я́зувати

-ую, -уєш, док., перех.

1》 Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав'язати (все чи багато чого-небудь).

|| Упакувавши, ув'язавши в що-небудь усе чи багато чогось, скріпити, стягти кінці вузлом.

|| Надіти, пов'язати всім або багатьом хустки, пов'язки і т. ін. Позав'язувати роти.

2》 перен., розм., рідко. Закласти, заснувати (гуртки, товариства і т. ін.).

3》 Дати зародки, утворити зав'язь плодів, насіння).

Значення в інших словниках

1. позав'язувати — позав'я́зувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позав'язувати — ПОЗАВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав'язати (все або багато чого-небудь). Назад руки позав'язували [новобранцям] (П. Чубинський); Ловили [пастушки] сорочками, позав'язувавши рукава, пічкуриків, били ..  Словник української мови у 20 томах
3. позав'язувати — Позав'язувати, -зую, -єш гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.  Словник української мови Грінченка