позакінчувати — Орфографічний словник української мови

позакінчувати — -ую, -уєш, док., перех. Закінчити за кілька заходів, у різний час (усе чи багато чого-небудь; про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
позакінчувати — ПОЗАКІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Довести що-небудь до кінця, до завершення(про все або багато чого-небудь; про всіх або багатьох). – А ті [сини], що в армії, теж тут позакінчували десятирічку (О. Довженко); [Яків:] А ти мені теж дивись, редакторе!... Словник української мови у 20 томах
позакінчувати — ПОЗАКІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчити за кілька прийомів, у різний час (усе або багато чого-небудь; про всіх або багатьох). — А ті [сини], що в армії, теж тут позакінчували десятирічку (Довж. Словник української мови в 11 томах