позачинюваний — Орфографічний словник української мови

позачинюваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до позачинювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
позачинюваний — ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позачи́нювати. Віконниці в будинках були щільно позачинювані (В. Кучер); // у знач. прикм. Прийде [Катря] доЧайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
позачинюваний — ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позачи́нювати. Віконниці в будинках були щільно позачинювані (Кучер, Чорноморці, 1956, 390); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах