позачинюваний

ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позачи́нювати.

Віконниці в будинках були щільно позачинювані (Кучер, Чорноморці, 1956, 390);

// У знач. прикм.

Прийде [Катря] до Чайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається… (Вовчок, І, 1955, 218).

Значення в інших словниках

1. позачинюваний — позачи́нюваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. позачинюваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до позачинювати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позачинюваний — ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позачи́нювати. Віконниці в будинках були щільно позачинювані (В. Кучер); // у знач. прикм. Прийде [Катря] доЧайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах