1. Словник української мови в 11 томах

позачинюваний

ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позачи́нювати.

Віконниці в будинках були щільно позачинювані (Кучер, Чорноморці, 1956, 390);

// У знач. прикм.

Прийде [Катря] до Чайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається… (Вовчок, І, 1955, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позачинюваний — позачи́нюваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. позачинюваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до позачинювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позачинюваний — ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позачи́нювати. Віконниці в будинках були щільно позачинювані (В. Кучер); // у знач. прикм. Прийде [Катря] доЧайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах