1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позачинюваний

позачи́нюваний

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позачинювати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позачинюваний — позачи́нюваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. позачинюваний — ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позачи́нювати. Віконниці в будинках були щільно позачинювані (В. Кучер); // у знач. прикм. Прийде [Катря] доЧайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. позачинюваний — ПОЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позачи́нювати. Віконниці в будинках були щільно позачинювані (Кучер, Чорноморці, 1956, 390); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах