Орфографічний словник української мови

позволений

позво́лений

дієприкметник

дозволений

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позволений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до позволити 1). || позволено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позво́лити 1; // позво́лено, пред. Сидять в путах арестанти [арештанти]. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позво́лити 1; // позво́лено, безос. присудк. сл. Сидять в путах арестанти. Трохи одпочити Позволено бідо-лагам Та води напитись (Шевч., II, 1953, 187).  Словник української мови в 11 томах