Великий тлумачний словник сучасної мови

позволений

позво́лений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позволити 1).

|| позволено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позволений — позво́лений дієприкметник дозволений розм.  Орфографічний словник української мови
  2. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позво́лити 1; // позво́лено, пред. Сидять в путах арестанти [арештанти]. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позво́лити 1; // позво́лено, безос. присудк. сл. Сидять в путах арестанти. Трохи одпочити Позволено бідо-лагам Та води напитись (Шевч., II, 1953, 187).  Словник української мови в 11 томах