позволікати

позволіка́ти

I -аю, -аєш, док., перех.

Зволокти, зволочити в одне місце все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.

II -аю, -аєш, док., неперех.

Зволікати із чимось якийсь, тривалий час.

Значення в інших словниках

1. позволікати — позволіка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позволікати — ПОЗВОЛІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., кого, що. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати.  Словник української мови у 20 томах
3. позволікати — ПОЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати.  Словник української мови в 11 томах