позволікати
позволіка́ти
I -аю, -аєш, док., перех.
Зволокти, зволочити в одне місце все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.
II -аю, -аєш, док., неперех.
Зволікати із чимось якийсь, тривалий час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позволікати — позволіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позволікати — ПОЗВОЛІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., кого, що. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати. Словник української мови у 20 томах
- позволікати — ПОЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати. Словник української мови в 11 томах