позволікати

позволіка́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позволікати — I -аю, -аєш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. II -аю, -аєш, док., неперех. Зволікати із чимось якийсь, тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позволікати — ПОЗВОЛІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., кого, що. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати. Словник української мови у 20 томах
  3. позволікати — ПОЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Хорошунка:] Розумна-розумна, а в хаті до ладу не вмієш прибрати. Словник української мови в 11 томах