позволений
позво́лений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до позволити 1).
|| позволено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позволений — позво́лений дієприкметник дозволений розм. Орфографічний словник української мови
- позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позво́лити 1; // позво́лено, пред. Сидять в путах арестанти [арештанти]. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позво́лити 1; // позво́лено, безос. присудк. сл. Сидять в путах арестанти. Трохи одпочити Позволено бідо-лагам Та води напитись (Шевч., II, 1953, 187). Словник української мови в 11 томах