позволений

позво́лений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позволити 1).

|| позволено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позволений — позво́лений дієприкметник дозволений розм. Орфографічний словник української мови
  2. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позво́лити 1; // позво́лено, пред. Сидять в путах арестанти [арештанти]. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  3. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позво́лити 1; // позво́лено, безос. присудк. сл. Сидять в путах арестанти. Трохи одпочити Позволено бідо-лагам Та води напитись (Шевч., II, 1953, 187). Словник української мови в 11 томах