1. Словник української мови у 20 томах

позволений

ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до позво́лити 1;

// позво́лено, пред.

Сидять в путах арестанти [арештанти]. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позволений — позво́лений дієприкметник дозволений розм. Орфографічний словник української мови
  2. позволений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до позволити 1). || позволено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позволений — ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позво́лити 1; // позво́лено, безос. присудк. сл. Сидять в путах арестанти. Трохи одпочити Позволено бідо-лагам Та води напитись (Шевч., II, 1953, 187). Словник української мови в 11 томах